Все більше допомоги людям надається онлайн: консультації, підтримка, інформування про послуги. Тож майбутнім фахівцям потрібно вміти працювати з цифровими інструментами, а не лише мати знання з психології чи соціальної роботи. Про те, як цього навчають, розповіли наш партнер PhD психолог Ірина Кущенко, й співавтори Анастасія Базиленко та Андрій Каркач у статті про досвід Університету «Україна».
Що таке цифрова взаємодія
За визначенням авторів, це професійне спілкування, консультування і супровід клієнтів за допомогою відеозв'язку, чатів, застосунків та онлайн-платформ. Йдеться не лише про вміння користуватися технікою. Важливі також етика, конфіденційність і здатність будувати довіру у віртуальному середовищі.
Як це організовано
Авторки виділяють шість підходів: навчання через проєкти, моделювання професійних ситуацій, практичні цифрові майстерні, «перевернуте» навчання, менторський супровід і гейміфікацію.
Виклики, які відзначають автори
- різний початковий рівень цифрових навичок у студентів;
- обмежений доступ частини студентів до техніки та стабільного інтернету;
- нестача україномовного програмного забезпечення та методичних матеріалів;
- потреба в кращій інтеграції з ІТ-знаннями та у викладачах, які поєднують психологію і цифрову компетентність;
- висока когнітивна перевантаженість під час онлайн-навчання.
Чому це важливо
Якість цифрової допомоги залежить від людей, які її надають. Вміння психолога чи соціального працівника працювати онлайн етично, безпечно й з теплом визначає, чи допомога справді дійде до: переселенця в іншому місті; людини з обмеженою мобільністю; тих, хто не наважується прийти на очну зустріч. Тому цифрова підготовка фахівців є питанням доступності допомоги для всіх.
Першоджерело
Кущенко І., Базиленко А., Каркач А. Підготовка майбутніх фахівців соціально-психологічної сфери до цифрової взаємодії: досвід університету «Україна». Науково-педагогічні студії,(10), 313-330.
dnpb.gov.ua/ojs/npstudies/issue/view/2663-5739-2026-10
NGO “FITC” Team


Залишити відповідь